• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Новини
  • Учителі – творці освітнього середовища Нової української школи

Учителі – творці освітнього середовища Нової української школи

2019-02-12

Реформа НУШ є фундаментально важливим етапом зміни у системі освіти нашої держави. І саме педагоги формують освітню траєкторію сучасного руху школи вперед.

Учитель – це насамперед практик. Тому педагоги школи І-ІІІ ступенів № 206 імені Леся Курбаса розуміють, що необхідною умовою формування учительського професіоналізму є систематичне підвищення майстерності та науково-методичної діяльності, цілеспрямоване професійне самовдосконалення, бо учитель і є ключовою фігурою моделювання освітнього середовища нової доби, а звідси - і пошук нового. Такі вектори формування освітнього середовища визначила директор школи Світлана Лаговська.

Система науково-методичної роботи спрямована на розвиток і оновлення закладу освіти у ракурсі Нової української школи, що спирається як на традиційні, так і на нетрадиційні форми роботи.

Серед таких менш популяризованих форм пошуку є «Круглий стіл», проведений 07 лютого 2019 року. Провели його учителі початкових класів, а присвятили проблемі діяльнісного підходу, організаційним системам «Щоденні 5» та «Щоденні 3».

Насамперед педагогів пошукової ланки цікавив практичний аспект застосування цих систем.

Основна навчальна одиниця у цих системах – проектний день. У роботі над проектом (а об’єкт діяльності може бути вибраний будь-який) діти самостійно і разом, під керівництвом учителя досліджують, спостерігають, вивчають і вже потім створюють спільний продукт.

Учитель 1-В класу Каштан Л.В. представляла власні дослідження тематичного і діяльнісного підходу у континуумі інтегрованого навчання. Саме у безперервності цього підходу найбільша цінність. Ниточка інтеграції у навчально-виховному процесі ніби сама по собі , не перериваючись, від розвитку мислення системи «Щоденні 3» або «Щоденні 5» переходить у вправи з фізичної культури. Ті веселі заняття фізкультурою не можуть не захопити: кожна дитинка існує у просторі розвитку, набирається сили, вчиться виконувати вправи в групі, в колективі і від цього одержувати радість спілкування.

Учитель 1-А класу Степанова О.В., розглядаючи систему «Щоденні 5», поділилася досвідом, як поетапно, від спостереження, дослідження, аналізу її учні створювали спільний продукт – проект «Родинне дерево». Перший етап роботи – це збір матеріалу про кожну сім’ю, усіх рідних і близьких. Саме малеча – наші першокласники – і займаються цим пошуком у родині. Далі вони не тільки знайомлять один одного зі своїми бабусями, дідусями, показують їх фото, розповідають, за що вони люблять бабусь і дідусів. Цікаво, що в окремих родинах дослідження генеології роду відбувається аж до шостого коліна. Коли ж усе найпотрібніше зібрано, ретельно упорядковано, то до роботи у проекті долучаються батьки разом зі своїми дітьми вибудовують «Родинне дерево» чи то у вигляді дерева з пишною короною, плодами, квітами, чи то у вигляді квітучої рослини. Фантазії не бракує нікому.

Останній етап роботи – захист проекту коли кожна дитина в урочистій обстановці розповідає про свій рід. Тут і підсумки дослідження, і повага до кожного члена родини, і формування особистості патріота.

У центрі роботи знаходиться дитина, що вільна у своєму виборі, що одержує задоволення від діяльності, а головне – така діяльність забезпечує розвиток мислення цієї дитини. Саме у поєднанні розумової діяльності з практичними діями і полягає головна родзинка методу.

Нові засоби навчання допомагають урізноманітнити діяльність дитини. Так, наприклад, використання лего-конструктора забезпечує якісно краще засвоєння інформації та практичний досвід дитини, стає альтернативою попереднім формам – фішкам, рахунковим паличкам тощо.

Групові форми роботи у проектах дозволяють розширити джерело інформації для дітей – спілкування з усіма учасниками освітнього процесу – з однокласниками, учителями, батьками, іншими працівниками школи. Засади НУШ підштовхують учителів нашого закладу до пошуку, до гнучкості у виборі методик, до вміння бачити незвичайне у звичайному. Допомагає у цьому і технічне забезпечення класу – інтерактивні дошки, БФП.

Учитель початкових класів Чечко Г.П. розповіла про свій практичний досвід у створенні зручного для творчої діяльності дітей простору: за браком місця вона створила куточок учнівських органайзерів, які допомагають усе необхідне тримати в порядку, привчають учнів до акуратності змалку, спонукають їх до творчості, а кожна ємність-органайзер (тека) має індивідуальне оформлення, що сприяє розвитку особистості. Такими бачить учитель кроки до реалізації системи «Щоденні 3».

«Круглий стіл» містив і практичну частину, де учителі 4-х класів мали можливість перейняти досвід колег для використання наступного року.

Завершився «Круглий стіл» підсумком заступника директора Н. Грудницької, яка зазначила, що тематичний та діяльнісний підхід, помножені на творчий пошук педагога, забезпечують зростання професіоналізму учителя у формуванні освітнього середовища Нової української школи.

Кiлькiсть переглядiв: 214

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Серпень 2020 Наступна
ПВСЧПСН
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31