Середня загальноосвітня школа № 206 знаходиться на проспекті Леся Курбаса. І, зрозуміло, це не могло не вплинути на напрям пошуково-виховної роботи школи: було визначено, що школа боротиметься за присвоєння їй імені визначного актора і режисера України Леся Курбаса. Натхненником на цю діяльність для шкільного колективу стала директор школи Лаговська Світлана Валеріївна.

Перші кроки пошуку пролягли до музею Леся Курбаса, до написання науково-дослідних робіт за його творчістю.

А от у грудні 2014 року сталася ще одна цікава подія: розпочав свою роботу шкільний драматичний театр. Назву йому обрали діти – “Березіль”. На перший погляд це дуже сміливо, адже “Березіль” – це визначне дітище Леся Курбаса, у місті Харкові. Проте, поганий той солдат, як вчить прислів’я, який не прагне стати генералом.

Керівник театру-студії “Березіль” – молодий і творчий Мунтян Вадим Миколайович, випускник Південноукраїнського педагогічного університету імені К.Д. Ушинського.

І не думалось, що з палким ентузіазмом, з творчим бажанням візьмуться до роботи в театральному колективі учні 4, 5, 9, 10 класів!

Після підготовчої роботи нарешті відбулася перша театральна презентація колективу. Світло шкільної рампи засвітилось під час дійства казки-феєрії “Коли б речі розмовляли”.

А в останні дні грудня актова зала повниться лунким сміхом, новорічними піснями, веселими забавами: свою святкову програму “Новий Рік на поріг” проводить театр-студія для учнів молодших класів. Малечі цікаво і весело, адже до них завітали улюблені герої казок, закружляли у танку білосніжні сніжиночки і, звичайно, свої подарунки слухняним дітям приніс Святий Миколай. Свято хоча і традиційне, проте, як цього прагнув і Лесь Курбас, вистава поставлена в дусі новітніх театральних традицій. А до того ж усе свято власними силами підготували і провели учні школи. Хороший початок додає сил і надій на творчий рік театральної студії.

25 лютого 2015 року відбулося справжнє театральне дійство: свою виставу за твором Т. Шевченка “Гайдамаки” демонструє театр-студія “Березіль”, якою керує Вадим Мунтян – людина, закохана у театр.

Уперше у світлі театральної рампи грають юні актори – учні 7-10 класів: Богдан Остроушенко (Ярема), Ганна Поліщук (Оксана), а також Іван Данілов (7-Б клас), Нікіта Понятовський (9-А клас), Анастасія Устич (9-А клас), Єлизавета Назаренко (10-А клас), Владислав Божко (9-В клас), Олег Поліщук (9-Б клас). Перші хвилювання, перші овації...

25 лютого 2016 року учасники театру-студії «Березіль» та їх керівник Мунтян В.М. запросили усіх на прем’єрний показ драматичного етюду за твором О.Олеся «Осінь», поставлений на засадах новаторських ідей Леся Курбаса, та уривку біографічної п’єси про Л.С.Курбаса В.Василька «Чашка чорної кави». Виступ учасників студії «Березіль» просто таки захопив усіх. Зал зірвався оплесками, а виконавцям головних ролей Єнгалічевій О., Поліщук А. та Понятовському Н. за майстерність гри вручили квіти. Перші квіти глядацького визнання…

Є такі події, дати, які називають доленосними, бо вони – ніби віхи на шляху історії, розвитку, країн, держав, народів.

Є така подія і в біографіях людей, і у долях колективів чи організацій.

28 лютого 2017 року саме такий доленосний день для середньої загальноосвітньої школи № 206 імені Леся Курбаса.

У цей день колектив навчального закладу урочисто вшановує 130-у річницю від дня народження великого театрального діяча, режисера-реформатора Леся Курбаса.

До цієї події у школі готувалися довго: упродовж цілих трьох років проводили пошуково-дослідницьку роботу по вивченню життя і діяльності Леся Курбаса, готували фотоекспозиції, створили театр-студію «Березіль», мандрували по місцях, пов’язаних з ім’ям славетного борця за європейську театральну культуру: Самбір, Тернопіль, Львів, Старий Скалат, Харків…

І от нині у школі визначна подія: на фасаді будівлі з’явилася вивіска із написом – «Школа №206 імені Леся Курбаса», а у школі відбувається урочисте відкриття музею світоча українського театру.

Після літературно – музичної композиції, яку виконали учні школи, надходить урочиста хвилина перерізування червоної стрічки на порозі щойно відкритого музею Леся Курбаса. Право перерізати стрічку надано гостям свята.

І ось перша екскурсія по музею, яку проводять дев’ятикласники Ткач Єгор та Безолюк Вікторія. Скупі рядки біографії, фотознімки, атмосфера театру, в якій творив Лесь Курбас. А далі – розповідь про переслідування, тортури і загибель у Соловецькому пеклі. Справді перерваний політ у безсмертя…

Окремі стенди музею розповідають про велику роботу колективу: цікаві зустрічі у Державному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, у театральних колективах Києва, Львова, Тернополя, Харкова. В експозиції музею – подарунки від друзів, побратимів – усіх, хто пов'язаний із долею Леся Курбаса. Центральне місце посідає портрет Леся Курбаса, написаний чудовим майстром, учасником Міжнародних та Всеукраїнських художніх виставок та пленерів, заступником директора Київської дитячої художньої школи №5 Ткачуком Анатолієм Карповичем.

А далі знову прем’єра - драма Миколи Куліша «Патетична соната», над якою так і не піднялася завіса за часів Курбаса та Куліша. Акторами на прем’єрі стали учні 4-го, 9-х та 11-х класів. Шквалом оплесків зустрів зал виступ юних акторів та їх керівника Мунтяна В.М. Особливо щиро звучала подяка народного артиста України Гаврилюка Ярослава Дмитровича, який був вражений виступом акторів шкільного театру «Березіль».

Не могла не з’явитися на сцені «Березоля» і п’єса Леся Курбаса «Мина Мазайло». Ця філологічна драма вивчається у шкільній програмі, тому постановка його стала особливо яскравою: акторами у виставі були одинадцятикласники. Ціле ґроно юних талантів засяяло у цьому спектаклі. Яскрава, екцентрична тьотя Мотя Розторгуєва у виконанні Каті Галіченко народжувала хвилі сміху глядацької зали, неповторно глибокою була гра харизматичного Дмитра Петренка у ролі Мокія. Різноманітні постаті Рини (Трибіцина Ольга), Мини Мазайла (Земерс Сергій), дядька Тараса (Онищук Микита), Уля (Ятченко Олеся) створили дуже емоційне, по-справжньому художнє полотно української класики, ніби «оживили» один з кращих творів Леся Курбаса. Сама постановка, до тонкощів дібрані костюми, по-курбасівськи скупі декорації справили чудове враження.

До 133 річниці від дня народження великого режисера підготовлена художня інсталяція «Колесо життя».

Перед глядачем – постать молодого Леся, його пророчі слова в майбутнє. А далі одна за одною зринають сторінки життя актора. Засніжений Самбір, де 133 роки тому в родині театральних акторів народився майбутній світоч українського театру. Материнське благання – і все одно театр! Він обирає театр. Величний, трагічний, ніжний і жорстокий – такий різний театр перекраяв і долю Леся Курбаса. Любов, боротьба, пошук! Саме таким було і життя Курбаса.

У інсталяції блиснули нові обдарування – учні 7-10 класів. Молодого, романтичного Леся Курбаса грав учень 8-Б класу Войтушенко Андрій, а образ дорослого, досвідченого і натхненного, чудово розкрив учень 10-Б класу Мартиненко Даниїл. Поряд з Курбасом був і драматург Микола Куліш, якого зігравБудзан Петро (10-Б). з’явились на сцені і когорта зовсім юних березольців – учнів 7-А класу: Литвиненка Сергія, Коржук Вероніки та Павлюк Вікторії. Особливого колориту додав виставі музичний супровід – пісні у виконанні учениці 11-А класу Савченко Ольги.

Вистава «Колесо життя» мала якесь особливе, філософсько-ліричне звучання і дуже сподобалася глядачам.

Кiлькiсть переглядiв: 130

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Вересень 2021 Наступна
ПВСЧПСН
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930